Який матеріал для стін будинку краще?

   При будівництві дач і котеджів для стін використовуються такі матеріали як керамічна цегла, дерево, піноблоки, каркасна конструкція, силікатна цегла. 

   Перед тим, як зробити вибір, слід звернути увагу, що всі капітальні стіни (зовнішні й ті внутрішні, на які опирається перекриття) мають бути виконані з одного матеріалу й спиратися на однаковий фундамент. Дозволяється суміщати керамічну цеглу з піноблоками, а також ЦСП та дерева при облицьовуванні каркасних стін. Відстань між капітальними стінами (опорами для дерев’яних балок перекриттів) не повинна перевищувати 4 м. При залізобетонному перекритті (для стін із цегли) ця відстань може бути збільшена до 7 м. 
   Розглянемо тепер переваги та недоліки кожного матеріалу окремо. 

   Керамічна цегла. 



  Керамічна цегла - екологічно чистий матеріал, який отримується шляхом випалювання з натуральної глини. Стіни, виконані з такого матеріалу, дуже міцні, вогнетривкі, стійкі до ураження до комахами, шкідниками і гниття, і тому довговічні. Вони дозволяють застосовувати залізобетонні плити перекриття, якщо Ви бажаєте облаштувати житлове приміщення над гаражем або кімнату дуже великого розміру. Завдяки високій вогнестійкості керамічної цегли, стіни можуть примикати до печей і камінів, а всередині можна прокладати димові та вентиляційні канали. 
   Головним недоліком керамічної цегли є висока теплопровідність. Матеріал володіє великою теплоємністю і тепловою інерцією, тому здатність зберігати тепло у стіни з керамічної цегли буде найменшою, в порівнянні з іншими матеріалами. Будинок, стіни якого виконані з цегли потребує проведення додаткового утеплення та встановлення потужного опалювального обладнання, яке неодмінно стане причиною споживання надмірної кількості газу. Якщо ж взимку залишити цегляний будинок без опалення хоча б протягом двох тижнів, то прогрівати його до комфортних умов доведеться декілька діб. 
   Керамічна цегла також має здатність вбирати вологу. Через це при сезонній експлуатації перші тижні в цегляному будинку вогко. Через набрану з атмосфери вологу за осінь цегла промерзає взимку, що при сезонній експлуатації приводить до швидкого її руйнування - через 25 років стіни потребуватимуть серйозного ремонту. 
   Вибір марки цегли, виду кладки і будівельного розчину проводяться згідно з проектом. Існує багато видів цегляної кладки, наприклад: дикунка, доріжка, блокова, Бранденбурзька, хрестова, готична, декоративна і т.д. 
   Ведеться кладка на цементних, цементно - вапняних, цементно - глиняних і вапняних розчинах. У порівнянні з вапняними або змішаними розчинами, цементний розчин менш еластичний. Чим більше цементу в розчині, тим він менш рухливий і разом з тим його важче розстеляти, розрівнювати. 
   Варто відзначити, що кладка керамічної цегли досить складна і відповідальна робота, від якості виконання якої залежатиме міцність та надійність стін Вашого будинку, тому на цьому етапі будівництва не варто економити. Після завершення кладки стін до початку їх обробки повинен пройти рік, стіни перед початком обробки повинні «осісти». 

   Вартість. Середня ціна на керамічну цеглу на сьогодні складає 1200 -1800 грн. за 1000 шт. в залежності від марки та виробника матеріалу. Виконання робіт по кладці цегли складає приблизно 600-800 грн. за 1000 шт., без врахування витрат на матеріали для створення розчину.
   Висновок. Через високу теплопровідність керамічну цеглу лише при будівництві великих котеджів (декілька поверхів, площа поверху більше 200 кв. м), призначених для цілорічної експлуатації.

   Керамічні блоки поротерм (Porotherm) 
  

Як бачимо, керамічна цегла завдяки міцності та довговічності використовувалась при будівництві різноманітних споруд на протязі століть. Проте зараз, в період високої вартості енергоносіїв, висока теплопровідність керамічної цегли призвела до зменшення її популярності як основного будівельного матеріалу.
   Не так давно австрійською компанією Wienerberger було представлено інноваційний будівельний матеріал – керамічні блоки Поротерм. Це порожнисті блоки, які виготовляються з глини високої якості й не потребують додаткового утеплення. Секрет термоізоляції цегли Поротерм полягає у великій кількості маленьких порожнин, заповнених повітрям, які отримують за рахунок додавання в глиняну суміш стружки з деревини, яка під час обпалення цегли згорає. Як і керамічна цегла, Поротерм є абсолютно екологічним матеріалом, при виробництві якого використовується лише природна глина.
   Керамічні блоки Поротерм здатні накопичувати природну енергію сонця, та зберігати внутрішнє тепло в приміщенні. Тому такі цегляні будівлі повільно охолоджуються взимку, та зберігають достатню прохолоду влітку.
   Оскільки товщина блоків Поротерм, які використовуються при будівництві стін, складає 38, 44 та 50 см., то кладка зазвичай виконується в один шар. Теплопровідність блоків Поротерм складає 0,29 Вт/м2*К. Завдяки диффузійній здатності вони стабілізують вологу в приміщеннях на оптимальному для людини рівні та постійно підтримують здоровий мікроклімат.
   Найкращим вибором розчину для кладки цегляних блоків Поротерм стане теплий розчин з перлітовим піском.
   Вартість. Кубічний метр керамічних блоків Поротерм по вартості складе приблизно 600 грн/м3. Роботи по кладці керамічних блоків коштуватимуть 150-180 грн/м3.
   Висновок. На сьогоднішній день керамічні блоки Поротерм, на наш погляд, являють собою оптимальний варіант при виборі основного матеріалу будинку. Поєднуючи в собі найкращі показники керамічної цегли, такі як міцність та довговічність, блоки Поротерм забезпечують відмінні показники теплоізоляції та подальшої вартості експлуатації будинку.

   Силікатна цегла 
  

Силікатну цеглу виготовляють з піску, вапна і невеликої частки добавок. При зведенні стін з силікатної цегли всі допоміжні матеріали, методологія проведення робіт і розцінки на послуги будівельників будуть практично такими ж, як і у випадку використання керамічної цегли, адже розміри силікатних цеглин збігаються з розмірами керамічних, що дозволяє на практиці у разі потреби сполучати в кладці ці матеріали.
   Силікатна цегляна кладка може без додаткових зміцнювальних заходів сприймати навантаження від плит перекриттів і системи крівлі. Матеріал легко поєднується з усіма видами додаткової обробки - облицюванням лицьовою цеглою, штукатуркою, обробкою сайдингом та різного роду декоративно-захисними панелями.
   Матеріал дуже «холодний», тому для забезпечення нормальних теплових показників необхідно або будувати стіни товщиною в 1 м, або використовувати додаткове утеплення. Силікатна цегла також не переносить постійного контакту з вологою і боїться впливу високих температур, що різко обмежує область її застосування. Такий матеріал не може застосовуватися при зведенні стін, що передбачають постійне зволоження: у підвальних і напівпідвальних приміщеннях, басейнах, лазнях і т.п. Така цегла у вологому середовищі просто не витримає навантаження. Під впливом дощів відбувається поступове руйнування вапняно-піщаних зв'язків і вивітрювання матеріалу. Крім того, в мегаполісах і великих промислових центрах білосніжні силікатні фасади вже через рік-два стають брудно-сірими.
   Кладка силікатної цегли вимагає дотримання маси різних «дрібниць» - від організації правильної перев'язки цегляних рядів до постійного контролю за вертикальністю стін, тому як і у випадку з керамічною цеглою, за відсутності належного досвіду самостійне виконання робіт не рекомендується.
   Вартість. Ціна силікатної цегли становить 1000-1200 грн / 1000шт. Як показує досвід, при порівнянні повних затрат на зведення стін з керамічної та силікатної цегли, використання останньої обійдеться на 25 % дешевше. Але така економія з часом може відобразитися на витратах на експлуатацію будинку.
   Висновок: Стіни з силікатної цегли - одні з найміцніших та найдешевших. Проте силікатна цегла представляє собою холодний матеріал, що потребує обов’язкового використання теплоізоляції. Крім того, силікатна цегла схильна поглинати вологу, яка негативно впливає на експлуатаційні властивості матеріалу, тому використання цього матеріалу неможливе при будівництві фундаменту, погреба чи сауни.

   Пористий бетон 
  
 Пористий бетон - найлегший вид бетону, в якому повітря займає 60 - 80% об’єму. Виготовляється він з цементу, спеціальних добавок, води і піно- чи газоутворювача. Залежно від компонентів виробництва пористий бетон ділиться на пінобетон або газобетон.
   Враховуючи, що за своїми теплоізоляційним властивостям ці матеріали в 2,5-3 рази перевершують теплопровідність цегли, то стіни товщиною 400 мм абсолютно достатньо для будівництва жилого будинку. Така стіна не потребує додаткового утеплення, адже коефіцієнт теплопровідності конструкційно-теплоізоляційних пористих бетонів (щільністю 500-800 кг/м3) становить 0,12-0,21 Вт/м2*К. Порівнюючи піно- і газобетон, як будівельні матеріали, ми маємо одну суттєву перевагу газобетону - при однаковій щільності він міцніший. За всіма іншими параметрами, можна сказати, що він поступається пінобетону. При цьому треба враховувати, що газобетон має максимальну міцність на момент виготовлення, і далі відбувається поступове зниження цього показника. В той час, як у природному бетоні, яким і є пінобетон, набір міцності триває десятиліттями. Тобто на момент виробництва пінобетонні блоки мають свою мінімальну міцність, яка в подальшому буде тільки збільшуватися, тому при купівлі пінобетону віддайте перевагу раннім партіям.
   Пінобетон майже не поглинає воду, тому володіє більш високими теплозахисними і морозостійкими характеристиками. Завдяки цим властивостям матеріал може використовуватися в місцях підвищеної вологості і на стиках «холод-тепло», де утворюється «точка роси» - випадання конденсату. Застосування газобетону у таких місцях неприпустимо або вимагає використання спеціальних будівельних технологій та чіткого контролю виконання подібних робіт, що призводить до збільшення їх вартості.
   Пінобетон - екологічно чистий матеріал, і в цьому його вагома перевага перед газобетоном. Основний компонент, що використовується для виготовлення газобетону - негашене вапно (хімічно активна агресивна речовина), яка, вступаючи в хімічну реакцію з алюмінієвою пудрою, виділяє газ, який утворює, у свою чергу, газові бульбашки структури газобетону. В ідеалі, при суворому дотриманні технології, все негашене вапно повинно вступити в хімічну реакцію і прореагувати, тобто «погаситися». На виробництві досягти цього практично неможливо, тому в газобетоні завжди буде присутня частка активного вапна. У пінобетоні, через відсутність негашеного вапна, це неможливо в принципі.
   Вартість. Кубічний метр піноблоку обійдеться Вам в 450-500грн, газоблоку 500-600грн. Вартість робіт по кладці пористого бетону починаються з 200грн. за кубометр.
   Висновок. Однозначно сказати що пінобетон кращий за газобетон, чи навпаки не можна. Газобетон міцніший за пінобетон, але програє в ціні, здатності поглинати вологу та екологічних властивостях. В Німеччині, наприклад, часто використовують спільно піно- і газобетон: несучі стіни кладуть із більш міцних газобетонних блоків, які несуть основну конструкційне навантаження. Пінобетонні блоки використовують для перегородок, що не несуть значних навантажень.

   Дерево
   
Дерево – ще один популярний матеріал, який використовується при будівництва житлових будинків. Проте як й інші матеріали, розглянуті раніше, дерево має свої особливості, які мають бути враховані при реалізації проекту Вашого майбутнього житла.
   Популярність дерева обумовлена перш за все його природним походженням. Деревина - це натуральний та екологічно чистий матеріал. Дерев'яні стіни відносно легкі, їх можна будувати на будь-яких фундаментах, у тому числі мало заглиблених. На відміну від цегляних стін з деревини можуть витримати практично необмежену кількість циклів «заморожування-розморожування», а тому термін служби дерев'яних будинків нерідко перевищує сто років.
   При будівництві сучасних дерев’яних будинків використовують профільований брус, клеєний брус або оциліндровану колоду. Кожен з цих матеріалів має свої особливості, преваги та недоліки, які ми розглянемо детально.
   Почнемо з профільованого брусу, який представляє собою оброблене на спеціальному обладнанні дерево. В результаті матеріал має ідеально гладкі поверхні, не потребує додаткової обробки ні зовні, ні всередині. Будинок з такого бруса має охайний і привабливий зовнішній вигляд. Профільований брус не містить жодних хімічних та штучних добавок, в ньому повністю збережена первісна структура дерева, тому в будинку, стіни якого зроблені з профільованого брусу, природним чином підтримується оптимальний рівень вологості і відбувається повітрообмін.
   До переваг профільованого брусу можна також віднести щільне прилягання брусів сусідніх вінців один до одного, яке досягається наявністю пазів, за рахунок чого будинок добре захищений від вітру та має мінімальні втрати тепла. Профільований брус має здатність поглинати вологу лише на 3-5%, тому усадка будинку буде мінімальною. Для герметизації стиків, щілини в яких можуть виникнути після усадки, достатньо використання міжвінцевого утеплювача (конопатки), який прокладається в пази при зведенні стін.
   До проблем, з якими може стикнутися власник будинку з профільованого брусу, належить можливість повної обробки будинку лише після того, як конструкція набере вологу та «усядеться», а також наявність тріщин, які з’являються по мірі висихання брусу. Їх розмір та кількість залежать від температури, за якої проходило будівництво будинку, а також від поперечного перетину брусу.
   Висновок. В цілому профільований брус представляє собою вдалий вибір, якщо порівняти ціну матеріалу, вартість робіт та комфортність такого будинку.

   Клеєний брус представляє собою деревину, яка в ході виробництва отримується шляхом розпилювання колоди на дошки, або як їх ще називають ламелі. Після розпилення дошки висушують в спеціальних печах до того моменту, коли частка вологи в них залишиться на рівні 10-12%. Після цього отримані дошки обробляють антисептиками та антипіренами, сполучають між собою та склеюють в балки. Звідси й походить назва матеріалу.
   За рахунок високоякісної обробки балки, будинки з клеєного брусу виглядають дуже привабливо й не потребують жодних облицьовувальних робіт. Проведення попередньої «сушки» матеріалу дозволяє йому в процесі експлуатації зберігати свою форму та розмір при зміні вологи, не розтріскується та не скручується, а міцність клеєного брусу навіть перевищує міцність цілісної деревини.
   Будівництво стін з клеєного брусу проходить швидко та може здійснюватися в будь-яку пору року. Усадка готової стіни складає приблизно 1%, тому встановлення вікон та інших елементів можна проводити одразу після зведення будинку.
   Висновок. Хоча й виникають часті дискусії з приводу екологічної безпеки клеєного брусу через використання матеріалів, якими склеюються дошки, все ж таки головним недоліком цього матеріалу є його висока вартість. Будинок з клеєного брусу може коштувати в 2-3 рази дорожче, ніж з профільованої або цілісної деревини.

   Найпопулярнішим способом будівництва дерев’яних будинків залишається використання оциліндрованих колод, тобто цілісної деревини, або зрубу. На виробництві колоди оброблюються для досягнення однакого діаметру та надання естетичного вигляду профілю.
   Будинки-зруби повністю зберігають природні властивості дерева. Такі будинки якими є екологічними, теплими, комфортними. Висока точність при виробництві колод дозволяє підганяти колоди рівно, не залишаючи проміжків на стиках, що дозволяє виключити продування приміщення, а також отримати чудовий вигляд всього будинку.
   Основні недоліки оциліндрованої колоди пов’язані з вологістю дерева, внаслідок чого відбувається усадка будинку до 7-15 см, в процесі якої можуть інколи з’являтися тріщини. Іншими недоліками зрубів є висока пожежна небезпека та втрата з часом первинного кольору.
   Висновок. Незважаючи на значну кількість проблем, з якими можуть стикнутися мешканці будинків-зрубів, цей спосіб дерев’яного будівництва залишається одним з найпопулярніших через відносно доступну вартість та отримані переваги, що дає використання природного матеріалу.
   Вартість:
- Профільованого брусу – 2500-4000 грн. / м3
- Клеєного брусу – 5000-6000 грн / м3
- Оциліндрованої колоди – 2000-3000 грн. / м3

   Каркасні стіни 
  

Каркасні стіни представляють собою несучий дерев'яний каркас з двосторонньою обшивкою, внутрішній простір якого заповнюють утеплювачем. По витраті матеріалів і трудомісткості каркасні стіни є найбільш економічними. Вони вимагають у 1,5-2 рази менше деревини, ніж стіни з колод чи брусу, і при використанні ефективного утеплювача у стільки ж разів легше їх. Крім того, каркасні стіни, на відміну від дерев’яних, не схильні до усадки, можуть бути оброблені відразу ж після установки. Експлуатаційний термін їх служби при надійно працюючому утеплювачі і хорошому біологічному захисті дерева складає не менше 30 років.
   Головний ворог каркасних стін - волога, що знаходиться у внутрішній порожнині каркаса. Проникнути туди вона може через проміжки і нещільності під час косих дощів і сніжних заметів, а також сконденсуватися в холодну пору року з водяної пари, що надходить з боку житлових приміщень.
   Зволоження дерев'яного каркаса приводить до передчасного руйнування деревини від гниття, а намокання утеплювача різко знижує його захисні якості. Це і є головним недоліком каркасного будинку. Утеплювач в каркасних стінах, під впливом вологи, може повністю втратити свої теплоізолюючі властивості, у разі чого Ваш будинок залишиться просто «голими» перед низькою температурою зовнішнього середовища.
   Як показує досвід, такі випадки трапляються досить часто. Основна причина криється у недосконалості традиційних утеплювальних матеріалів та складної технології їх монтажу, яка включає обов’язкове встановлення паро- та гідробар’єрів, герметизацію швів та проклеювання утеплювача до основи.
   На жаль, стереотипи національного будівництва передбачають використання в якості утеплювача каркасних стін лише мінеральну вату або пінополістирол, в той час, як в розвинених країнах Європи, в США та Канаді велика частина каркасних будинків використовує в якості утеплювача Айсінін та його аналоги. Ці піноподібні матеріали не потребують встановлення захисних плівок, не мають швів та стиків, не руйнуються під дією вологи, і навіть можуть мати довічну гарантію від виробника (як у випадку з все з тим же Айсініном).
   Стіни каркасних будинків легко зводяться своїми руками, не вимагаючи при цьому великої професійної майстерності, складних будівельних механізмів і інструменту.
   Вартість. Будівництво каркасного будинку обійдеться в 200-250 $ за 1 кв. м. загальної площі, без врахування витрат на зведення фундаменту і оздоблювальних робіт.
   Висновок. Каркасне будівництво є досить поширеним внаслідок низької вартості та можливості самостійного будівництва. Проте при невдалому виборі утеплювача витрати на експлуатацію такого будинку можуть бути високими, що пов’язано з необхідністю відновлення шару утеплювача та контролю каркасу, що дуже вразливий до вологи.

   Як розрахувати затрати на будівництво стіни, виходячи з теплового опору. 

   Для того, що підібрати оптимальне поєднання ціни будівництва, вартості утеплення стін і якості утеплення при будівництві приватного будинку, важливо знати теплопровідність стіни. Наприклад, що краще по тепловому опору: стіна з брусу товщиною 20 см, або цегляна стіна кладкою в дві цегли (54см)? Для цього важливо вміти розраховувати вартість теплового опору конструкції – адже це та спільна величина, яка дає змогу порівнювати вартість різних матеріалів.
   Припустимо, що Ви прийняли рішення про те, що стіни Вашого будинку повинні забезпечувати певну величину теплового опору, яку ми приймемо за «R». Тепер, щоб порахувати, якої товщини має бути стіна з цегли, з дерева, поротерму чи піноблоку, яка забезпечити бажане значення, потрібно знати коефіцієнт теплопровідності матеріалу, який можна знайти в довіднику або з сертифікату виробника.
   Наприклад, ми знаємо, що коефіцієнт теплопровідності сосни (з якої робиться брус) складає λ=0,15 вт/метр*град.
   Тепловий опір (R) - це зворотна величина до теплопровідності (ТП). Тобто для соснового брусу, товщиною 1м: R=1 / 0,15 = 6,66. Зазвичай тепловий опір розраховують для визначеної товщини стіни. Тоді товщина (D) стіни з брусу, для забезпечення теплового опору «R» дорівнюватиме: D= R*λ. Розрахувавши необхідну товщину кількох матеріалів для забезпечення певного рівня теплового опору та порівнявши їх з цінами матеріалів Ви зможете зробити висновок про те, який матеріал стане оптимальним по співвідношенню «ціна-тепловий опір».
   Ще слід зауважити про похибки і припущення. Так наприклад, якщо використовувати звичайний розчин при кладці керамічної цегли поротерма і класти його товстим шаром (в той час як виробник рекомендує шар до 10 мм), то це може знизити показники теплового опору конструкції на 10-15%!
   На зниження теплового опору може також вплинути наявність «містків» холоду» - перекриття, вихід арматури та будь-які інші елементи, які мають здатність гарно проводити тепло.

   Сподіваємось, що даний матеріал допоможе Вам при виборі матеріалів для будівництва стін Вашого майбутнього житла. В наступній частині статті будуть розглянуті основні матеріали для крівлі, їх технічні особливості,переваги та недоліки, будуть зроблені відповідні висновки. 

   <<< назад